Що вас чекає в Азії – іншій частині Стамбулу?
Як відомо, Стамбул ділиться навпіл Босфорським каналом. Одна строна міста знаходиться у Європі, інша – в Азії. З одного боку омивається водами Чорного моря, з іншого Мамуровим. Так як ми ще ніразу не були в Азії, то першим чином вирішили поїхати на ту сторону (поселилися ми в Європейській частині).
Щоб туди дістатися громадським транспортом, потрібно зробити три пересадки. Спочатку ми сіли на трамвай (синя лінія), далі пересіли на лінію метро Marmaray, проїхали під водою. Після того пересіли ще на іншу лінію і вийшли на великому перехресті. 
Тримали шлях до районів з висотками. Насправді ми шукали гарні яскраві та сучасні проекти. Такі є, але розкидані по всьому Стамбулу і їх ще потрібно віднайти. В загальному нам траплялось не те, що нас приваблює, але цікаво було прогулятися серед велетнів.
В Стамбулі проживає 17 мільйонів людей!!! З кожним роком тут виростають нові райони, вулиці, дороги. Тож недивно бачити тут будинки на 25 поверхів.
Як можна жити в таких будинках – ми не уявляєм і не бажаєм, але більшість обирає такі варіанти 🙂
Інша справа, коли є така тераса в квартирі.
Єдина цікава архітектура. До інших, на жаль, не дойшли. Хоча в той день по Азії ми находили 17 км пішки…
Райони…Ось такі житлові масиви.
Ми шукали ось такі кольорові проекти. Цей ще на стадії завершення.
Будують тут на кожному кроці.
Йшли ми ось до цих кольорових велетнів. Це житловий район, який складається з трьох чи чотирьох висоток. Кожна окремо має закриту територію, яка охороняється. В середині на території є басейн, паркова зона, ресторан і крамниці. Це те, що вдалося нам побачити, можливо і ще щось є. Адже це район для багатіїв.
Здалеку виглядає супер, якщо придивитися, то більше схоже на офісну споруду, як там можна жити важко уявити. Хоча, мабуть, заради краєвиду з останніх поверхів.
Це ми пофотографувалися здалеку, а потім обійшли зі всіх боків. Все обгороджено високим двометровим парканом + камери спостереження натикані усюди. На в’їзді є охорона, яка навіть не дозволить сфотографувати, що там всередині. Між такими районами – від паркану до паркану є лише проїжджа частина, навіть тротуару не дуже передбачено. А навіщо, якщо всі мешканці мають хоча б одну автівку, якою всюди їздять, а не ходять, і замість маленької крамниці біля дому поїдуть в торговий центр на шопінг. Тобто, виглядає це так, що в середині оазис, де можна засмагати, вигулювати песика та пити каву в ресторані на першому поверсі. А ззовні за цим всім – бетон: дороги та паркани і інші висотки. Ось таке ми побачили)
Недалеко від того району є багато ось таких – звичайних кварталів.
Тут і пішоходом важко бути в такому районі (особливо в спеку) і на авто в корках стояти теж не супер)
Але, якщо піти ближче до берега Мармурового моря, виходиш на набережну і тут вже можна побачити багато мешканців, які собі відпочивають на газонах, бігають по доріжці, їздять на велосипедах та годують чайок, зовсім зникає вся рухливість міста – час зупиняється.
А хтось за одним разом вигулює всіх собак. Мабуть вперше, бо люди оглядалися і дивувалися 🙂
А це ми побачили стічні води великого Стамбулу. Ближчий кадр вирішили недавати, тут й так видно як плавають цілі гівняшки… це шок.
Нарешті ми вийшли в район, де тусуються люди і є купа закладів. Бо півдня ми гуляли по порожніх житлових кварталах.
Найкрутіша кав’ярня з найсмачнішою кавою, яку знайшли в Азії. Детальний опис про заклади є в окремій статті.
А далі ми пішли в порт, щоб скористатися морською маршруткою і дістатися Європейської частини Стамбулу. Це дуже класно і дешево та й оплачувати треба за допомогою єдиної Istanbulcard на всі транспорти. Для туристів пропонують тури по Босфорському каналу від 11 лір, а можна 15 хв їхати на паромі – маршрутці за 2,15 або ж 1,45. І ще покататися на такому ж паромі по дорозі на Принцеві острови 1,5 год.
Тут ми й спробували вперше белик акмек – риба з овочами в булці. Про це детальніше є в статті про турецьку вуличну їжу.
Заходи сонця тут неймовірні. В такому колориті, ще й на фоні видніються мечеті та постійний рух кораблів. Продавці, туристи, турки – всі щось роблять, фотографуються, їдять. Тут шумно і людно, а дивлячися в море – завмираєш і слідкуєш за сонцем.
Кораблі, чайки, захід сонця, бурхлива вода і силует міста – на це також можна дивитися вічно.
Причалює паром-маршрутка з Європейської частини. Саме там найбільше працює турків для туристів, а ввечері додому їдуть в Азію.
Міст Галата, на який ступає нога кожного туриста.
З любов’ю, RH.
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
