Кальян з місцевими Або що потрібно зробити по приїзду в Стамбул
Довго гуляючи нескінченними вуличками між продавцями Гранд Базару, можна знайти затишне місце в старому Пасажі. Там не має таблички і нахабних менеджерів, які тільки й хочуть затягнути гостей до себе в ресторан. Туди туристи заходять здебільшого у туалет, бо при вході є табличка, що тут є платний WC 🙂 Іноді корисно заглядати у всілякі дворики та закавулочки, щоб знайти справді цікаві та атмосферні місця, здебільшого для своїх.
Тут дуже колоритно та живо. Продаються кальяни та одразу ж можна спробувати в застосуванні.
Дядечко відпочиває між обслуговуванням клієнтів. В печах тамується вугілля, а під кожною лавочкою лежить білий мішок з тим же вугіллям для запасу. Адже, тут постійно, кожного дня приходять курити кальян.
Тут меню нема. Всі як заходять, одразу кажуть який смак шіші (кальяну) їм принести і замовляють чай чи каву.
Ми замовили теж кальян і чай, тут тільки це в основному й можна побачити на столиках.
Килими, лавочки та кольрові столики-табуретки. Автентичне цікаве гарне поєднання в приміщенні ( словами ” дизайн інтер’єру ” таке не назвеш, бо все назбиралося тут з роками) старенький пасаж, можна сховатися від спеки, сісти на диванчики з милими столиками на фоні турецьких люстр. Поруч ліниво ходять коти, турки попивають чайок та видихають дим, господарі (тут не пасує вживати слово офіціанти) змінюють вугілля в кальянах. Людей є достатньо, панує жива, місцева, приємна атмосфера.
Тут настільки атмосферно і спокійно, до того ж гарно і правдиво.
Одні ми митушливо вставали-сідали-фотографувалися перші хвилини, всі решта помалу покурювали.
Нам тут так сподобалося, що прийшли вдруге, замовивши цього разу турецьку каву замість чаю.
Цим нам Стамбул сподобався, місце дуже круте. Називається Çorlulu Ali Paşa Medresesi (адресу дивіться в foursquare). Ціна кальяну 17 лір; чай 1,5 лір; турецька кава 5 лір. Розраховуватися потрібно при виході, назвавши все, що замовляли.
Тут класно тим, що це не закрите приміщення, а пасаж зі старою архітектурою, відкритим простором, відношенням працівників як до місцевих. Різні зони та кольрові столики – табуретки, ліниві коти, які не ходять як удома, не зважаючи на гостей і колорит.
Кальян пропонують в багатьох закладах. На дахах та біля моря, але там нема того місцевого правдивого колориту як тут. Тож, якщо захочеться відчути таку атмосферу, обов’ язково зайдіть сюди.
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
