Чесна розповідь про столицю Болгарії – Софію
Почнемо знайомство з Софією з ось такого дивакуватого житлового будинку. Він знаходиться на околиці міста, 10 км від центру, але цього слимачка нам дуже хотілося побачити 🙂 
На першому фото він найбільш фотогенічний. Спереду трошки дивна міміка, але все рівно цікавий будиночок. Вхід знаходиться у роті (там ще збоку надпис: усміхніться, вас знімає камера)
Вікна знаходяться тільки на одній стороні і виходять в сад. Сам будинок розташований на перехресті і поруч не має інших, тому можна добре його розгледіти.
Бачили новину в ТСН, що цей архітектурний проект потрапив до списку найдивніших будинків у 2012 році. Його будували не для розваги, а для життя. В середину зайти не можна.
В Болгарії в Софії є ІКЕА, ми в кожній країні заїжджаємо туди)
Одразу скажемо, що країна Болгарія в загальному справила на нас враження, яке можна виразити одним словом – ніяка. Ось тільки таке слово і жодне інше. Пожили ми в ній 10 днів і проїхали від кордону з Туреччиною через Пловдів та Софію до кордону з Македонією. Гуляли як у будні, так і у вихідні дні. Жили і в центрі, і в спальному районі. Звичайно ми знайшли в ній яскраві враження і на фотографіях будуть найгарніші моменти, бо інше фотографувати не хочемо. Отож, головна вулиця в ценрі столиці, по якій їздить трамвай. 
Старенькі трамвайчики і ще старіша дорога. 
В Болгарії також як і в Туреччині різновидом вуличної їжі є кукурудза. Але тут її можуть подати у зовсім не звичному вигляді. Очищену від качана кукурудзу насипають в горнятко, додають туди якогось соусу та тертого пармезану – і отримують солодкий десерт, який потрібно їсти ложечкою. І все це роблять на вулиці на маленькому столику)
Ця вулиця одна з перших, з якої ми почали знайомство з центром Софії. На перших поверхах розташовані крамниці з невідомими брендами, фаст-фудами або просто зачиненими приміщеннями.
Потім ми вийшли до головних будівель всієї Болгарії.
Чомусь вхід облаштований таким парканом.
Головний проспект столиці, на якому розташовані всі міністерства та адміністрація Президента. Біля головних об’єктів бруківка жовтого кольору.
Ресторатори креативні – вигадали такі незвичні добудови.
В цих кіосочках на перехрестях працюють спостерігачі. Єдина країна, в якій таке побачили.
Гордість всієї Болгарії та Софії – собор Олександра Невського. На вихідних туристів бачили мало.
Ще кілька слимачків живе в центрі Софії.
Майже всі люди – це старше покоління. 
Щоб обійти центральну частину Софії, де є щось цікаве – вистачить пів дня – день. А ми тут були три дні. Тож, розважалися як могли. Вирішили покататися на трамваї – сто років не їздили. Вартість 1 лев (0,5-0,6 дол). Зупинка зручна, видно які трамваї тут зупиняються та час прибуття номера.
Сіли в порожній трамвай. Зате можна і там посидіти, і там постояти, і в те вікно виглянути.
Якось знайшли ми головну пішохідну вулицю з безліччю ресторанів і терасами. І тоді ми побачили, де вся Софія тусується. Вулиця пряма, широка і довга. Бачити на фоні міста гори – це дуже круто. Болгарія хоч і є членом Євросоюзу вже сім років!, але розвитку тут не видно зовсім, навіть автобани на автобани не схожі. Тут оточення наче в Україні 5-6 років тому, а може й більше.
На цій площі перед адміністрацією Президента нам більше сподобалося.
Одна з визначних пам’ яток Софії – національний театр Івана Вазова. Стільки золота на фасаді ми ще не зустірчали.
Центр Софії дійсно дуже маленький, і все знаходиться одне біля одного. Ми кілька разів проходили повз головний проспект з державними будівлями.
А тут люди воду набирають, наче Нафтусю в Трускавці. Але ближче не підійшли, тому не знаєм що це.
Знову вийшли до Собору Невського.
Дивно було чути шум літаків і бачити як низько вони пролітають на собором Невського. В самому центрі. Софія – місто левів як і місто Львів. Тут їх також можна шукати і налічувати багато.
Захід сонця в останні 10 хвилин. Подовше б такого світла!
Головний університет Софії.
Тут також є метро, але від Київського нічим не відрізняється.
Тут є Старбакс. 
Знову знайшли грецький йогурт 10% (який вперше скуштували у Греції).
А на такій вулиці ми жили. По цій фотографії добре передається атмосфера країни. Видно все. До речі, такі авта, як це червоне рено, мабуть з категорії найрозкішніших, які є в Болгарії.
Насправді в Болгарії є речі варті уваги, ми постаралися показати найгарніше 🙂 Якщо будете в цій країні, то радимо відвідати Пловдів, там має бути багато цікавих фестивалів та подій. А якщо будете в Софії, то обов’язково відвідайте ресторан Лаванда, про який ми писали тут. Курортні міста на березі Чорного моря ми навмисно пропустили, тому статей про ту частину Болгарії ми не маємо. Для тих, хто мандрує на авто потрібно придбати на заправці Вінєтку – це сплата податку за коритсування дорогами. Вартість на 7 днів(мінімум)- 5євро. Це обов’язково, адже на кордоні вас точно перевірять, бо наклейка повинна бути на вітровому склі (перед нами на кордоні була машина без наклейки, то їх затримали). Щодо цін, то звичайно, тут дешевше, ніж в Чорногорії чи Хорватії. На рахунок візи, то власникам мульти-шенген можна перебувати стільки днів, скільки зазначено у діючій шенген візі ( в нас 90 днів на півроку). Адже, Болгарія не є членом Шенген зони, лише Євросоюзу.
З любов’ю, RH.
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
