Нереально вражаюча поїздка на південь Фуертевентури
Фуертевентура – це 5-тий островів нашого дослідження всіх Канарських островів. Прилетівши сюди з Ла Пальми, поринаєш в абсолютно інше середовище, ніж на попередніх островах. Якщо на попередніх є реліктові чи соснові ліси і різні зелені парки, то Фуертевентура взагалі не має насичених зелених кольорів на своїй поверхні. Тут є голі гори, піщані пустелі, пісок і ще раз пісок – тобто сіро-багряні-золотисті барви.
Фуертевентура славиться сильними вітрами, довжелезними пляжами і є найпопулярнішою точкою для любителів спорту, пов’язаного з вітром: віндсерфінг, кайтсерфінг та інші. Навіть назва острова походить від слів «Вітер» та «Сильний». Це другий по величині острів після Тенеріфе. Але населення тут значно менше, тому що більшість острова – це пустелі. А про дощі тут й мови нема, адже високих гір, які б хоч трішки затримували над собою хмари, немає.
Але чому сюди варто поїхати? Тому що, тут найкрутіші та найдовші пляжі зі всіх Канарських островів. Наприклад, довжина пляжу Сотавенто – 30 км.
Ми прилетіли на острів Фуертевентура з Ла Пальми місцевим перевізником Бінтер, з одною пересадкою на Тенеріфе, оскільки прямих рейсів немає. Всього на 2 години на все-про-все і 140 євро на двох: легко, зручно і з шоколадками від компанії. Можна було обрати інший метод – кораблем, але це невигідно і довго, бо немає прямого сполучення: знову потрібно плисти на Тенеріфе, але на південь, далі по суші дістатися на північ і звідти плисти кілька важких годин на Фуертевентуру. А враховуючи ще нашу схильність до морської хвороби ми обрали літак. Детально про транспорт і пересування між островами тут.
Отож, Фуертевентура. Цей острів потряпляє у двійку найкрутіших з усіх Канарських островів по нашій версії. Ви просто дивіться фото і переконуйтеся самі.
Довжина острова має 100 км, а найширша сторона 30 км. Дороги зручні, наразі будують автобани, і вже на деяких проміжках можна їхати 120 км/год.
Спочатку ми поїхали досліджувати південну частину. Саме тут на півострові Хандія розташовані найдовші пляжі і найпопулярніші курорти. Тут настільки круто, що в нас матеріалу вийшло чимало, тому розділимо на дві статті. В цій покажемо найбільш південніі точки: пляж Кофете та містечко біля маяка Хандія.
Приїхавши в місто-курорт Морро дель Хабле та один з головних портів, куди припливають туристи, і де не має нічого цікавого, окрім готелів та ресторанів, ми поїхали далі. Одразу ж почалася ґрунтова дорога і довгий шлях між невеличкими горами, пустелями аж до роздоріжжя, де ми повернули спочатку до маяка.
Навколо немає нічого, тільки пустотні краєвиди на гори, небо, дорогу і океан.
З кожного місця, а тим паче такого, що вражає, ми стараємося щось почерпнути, а точніше почути себе, свої ідеї. Ми змінюємося в таких умовах. 
На подібних просторах ми відчуваємо вільність. Як би це банально не звучало, але тут можна відчути свої крила.
Поринати в інший світ, відчувати іншу землю, природу і буття. Пізнавати.
Помаленьку ми доїхали до єдиного населеного пункту в радіусі 30 км, який розташувався біля маяка. Навколо вітер, ґрунт, каміння і солена вода. І сонце та ніякого натяку на тінь. 
Це ідеальне відчуття свободи.
Це був один з найплодючіших днів для зйомок, фотографували цілий день!
Наразі такий будиночок на колесах більше пасує трішки старшим людям, а не для нас, на нашу думку. А ось будем на десяток-два старші – то чому б і ні.
Далі ми пройшлися цим містом – суцільні білі будинки або трейлери – напевно їх здають в оренду влітку.
Тут нема асфальтових доріг, не можна побачити відкриті вікна чи двері. Тільки один-два бари показують, що тут хтось живе. А домівки – це як схованка від сонця і вітру – маленький темний, мабуть, затишок.
Тут ми побачили все і поїхали назад до роздоріжжя, щоб повернути до найвражаючого пляжу і простору.
По дорозі можна ще звернути на деякі малі пляжі, але дороги там більше пасують для джипів, туди їдуть місцеві рибаки і в самотності з сонцем ловлять рибу. А в нас як завжди Опель, вже 5-тий за всі оренди. Більше про оренду авто на Канарських островах тут.
Ця найбільш південна частина острова Фуертевентури є в принципі майже дикою, тут ще ніхто нічого не будує, при тому що зовсім поруч починаються курорти. Але хтозна, що буде за кілька років, можливо навіть вітри не завадять будувати курорти і штучні пляжі.
Збоку маяка майже немає пляжів, але переїхавши хребет і потрапивши на інший бік, починається крутизна.
Це неймовірне видовище! Бачити вживу – недопорівння.
Це пляж Кофете – дикий, пасує для сміливців-серферів. Тут нереальні вітри. Постійні. Завжди шумно. Але ж як красиво!
Наче хтось бавився в пісок і зліпив гори, а потім полив їх водою, яка ріками зтекла до океану. Далі цей хтось провів лопаткою по лінії гори і зробив дорогу. А тепер ми по ній їдемо на машині.
Нагорі, на оглядовому майданчику вітер такий сильний, що майже зносить .
Це найкрутіший пляж та найпросторіший! 
Спускатися до пляжу досить довго, тим паче, якщо зупинятися і робити десятки кадрів.
Назва пляжу “Кофете” навіює асоціацію з кавою, тим паче тут всюди кавові кольори.
За вікном авто край дикого простору, незвичної землі і кавових барв.
Ми доїхали до міні-цивілізації, щоб випити наш наркотичний напій – Баракітос – це Канарська кава зі згущеним молоком, лікером та цитриною з корицею.
Ресторан на цьому пляжі – це маленька та єдина забігайлівка для туристів, які годинами тут просиджують штани ) Як завжди гамірно, шумно, неякісно, дозволено палити. Ми свою дозу цукру отримали і швиденько поїхали далі.
Машини всі залишають досить далеко від води, інакше і не під’їдеш, бо є огородження стовпчиками. Напевно хвилі бувають високі.
Навколо одні мурашки і мільйони слідів, яких ще не встигли змити хвилі.
Нереально красиво! Тут панує така атмосфера, яку не передати словами, просто насолоджуєшся. Навіть попри те, що сильний вітер, сильний шум, холодна вода. Адреналін зашкалює, бігаєш по цьому простору, втікаєш від хвиль, стрибаєш. Тут зупиняється час, ти стаєш іншим.
Ми почали фотографуватися. Між тим свої речі лишали далеко, змушені були берегти їх від довгих хвиль, а ще бігали вдягати куртки час від часу, щоб трішки зігритися.
Напевно дві години майже безперервно рухалися, під шум хвиль і сильний вітер.
Коли звикаєш постійно знаходитися в тиші та спокої, тобто без вітру і шуму, то дуже швидко починаєш стомлюватися від природних явищ, того самого вітру і шуму океану. Довго стерпіти цього не вийде. Але того адреналіну за дві години вистачає надовго, і нічого що голос захрипає чи болить голова. Скоро знову буде тиша і звичний спокій. Але спогади залишаться і відчуття також!
Це те місце, куди точно варто навідатись!
А є ще одне місце, пов’язане з пляжем Кофете. Це гора, з якої відкривається просто шалений вигляд на цей пляж. Контури гір настільки прекрасні, що це безсумніву №1 місце по красі зі всіх наших мандрівок.
Тут нема облаштованого оглядового майданчика і цього місця немає в списку мірадорів острова. Але це безумовно найпрекрасніше місце.
Звідси океан виглядає таким спокійним, а хвилі створюють тендітне мереживо своїм візерунком. А ще димка від води та ідеальні форми гір. Все настільки естетично і магічно. 
Лише ця одна точка вартує, щоб прилетіти на острів Фуертевентура. Цей краєвид заворожить, загіпнотизує та закохає у себе.
Пісочно-кавовий рай.
Обожнюємо купатися в сонячному промінні.
Мереживо з океанських хвиль ….. Гарно! Настільки гарно, що можна дуже довго сидіти на пагорбі і спостерігати, а весь світ нехай зачекає.
Якщо добре вдивитися, то можна розгледіти легкі контури Тенеріфе.
Вже всі поїхали, а ми провели сонце до самого горизонту, нехай тепер хтось наступний зустрічає світанок з іншої сторони.
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
