Непідкорена північ: дно висушеної ріки, море мушлей та запаморочливі краєвиди
Фуертевентура – це п’ятий острів нашого маршруту по Канарських островах. Ми вже побували на Гран Канарії, Тенерфіе, Ла Гомера, Ла Пальма. Прилетівши сюди, ми були вражені найбільше. Це без сумніву найкрутіший острів зі всіх Канар. І нехай далі ми поїхали на острів Лансароте, де ще більше були вражені і ставили Лансароте на перше місце.
Але зараз дивлячись на фотографії і глибше аналізуючи, дуже важко обрати один острів на перше місце. Адже Фуертевентура зносить голову не вітром (хоча в реальності цілком можливо), а краєвидами – це інша реальність, інша земля. Надто незвично, якщо все життя прожити на рівнинах, де є густі ліси, плодючий чорнозем, прості молоді гори і сірі бетонні міста, де дощових днів буває більше, ніж сонячних.
На півночі острова Фуертевентура є ще одна піщана пустеля, значно менша, але крутіша, ніж південна Хабло. Зі всієї частини півночі є лише одне велике місто і два менших населених пункти. Все решта – це безлюдна земля, де навіть проїхати важко або неможливо поки, адже нема доріг
Пустеля Корралехо знаходиться з самого краю до океану, яка служить пляжем, бо тут нема обривів, як на Хабле. З самого краєчку проходить головна асфальтова дорога, по якій з головної столиці можна за 40 хв. доїхати до культурної молодіжної столиці Корралехо. Звідси дуже круто проглядається острів Лансароте та менший острів Лобос.
Неймовірно гарні гори. Абсолютна любов до них!
Острів Лобос – це маленький заповідник, там ніхто не живе. Але є порт, куди можна приплисти за 15 хв з Корралехо на прогулянку, коштує це 15 євро з людини.
Дуже круто їхати по дорозі, коли перед колесами пробігає пісок, багато піску. З одного боку на інший, наче грається.
Пляжі тут є, багато парковочних місць, але плавати тут холодно і можливо не для всіх.
Їдеш, наче по іншій планеті.
Містечко Корралехо – це місце для молоді, цифрових кочівників (nomad digital) з усіх куточків світу. Тут безліч кав’ярень, бургерних, пабів і навіть є хаби. Саме тут варто шукати помешкання молодим людям. Всі решта міста – це курорти. А сама столиця Пуерто дель Росаріо дуже нудна і там якщо хтось тусується, то це старші туристи.
І хоч в Корралехо в центрі одні крамниці, шопінг центри і заклади харчування, але тут приємно. Тут відчувається, що сюди приїздить молодь на тривалий термін, працює онлайн і катається на серфі, живе вільним життям.
Звичайний ландшафт острова: маленькі білі будинки і подекуди пальми, а на фоні кратер вулкана )
Корралехо невеличке місто, колишнє рибальське село, а зараз молодіжний осередок.
Ми не жили в Корралехо, а їздили трішки тусуватися і за хорошим інтренетом попрацювати. Були в бургерній Цитрус , працювали в Хабі і пили каву в гарній, але несмачній кав’ярні Trigo.
Далі ми поїхали на іншу сторону півночі. Дорога спочатку була хороша, хоч і ґрунтова.
Проїхатися вздовж краю острова нам не вдалося через відсутність признак дороги, тому з’їхали більше до центру острова і заїхали в місто Ель Котійо – теж досить популярне, адже біля нього є пляжі, де тусуються серфери.
Зустріти когось на вуличках неможливо. Всі сидять або працюють в ресторанах.
Це містечко круте тим, що на фасадах створили виставку з великих фотографій, які прикрашають собою вулиці. Судячи по підписах до фотографій, місцеві ресторани, і можливо готелі, виступили спонсорами для друку і таким чином зробили рекламу своїх закладів на табличці внизу фото. А в результаті вийшла естетична прикраса міста.
В цілому тут на вуличках можна зустріти безліч хендмейду, дуже творче містечко.
Далі ми поїхали в сторону маяка Фаро де Тостон, що на півночі від міста Ель Котійо. 
По дорозі бачили невеличкі природні басейни з бірюзовими водами, а також з фіалково-рожевими відтінками. Тут зручно плавати, бо немає великих хвиль, Виглядає все більш спокійніше.
А якщо поїхати в іншу сторону – на південь від міста Ель Котійо, то починаються стрімкі обриви і просторі пляжі, знову з сильними вітрами.
Але тут і краєвиди крутіші!
В цій частині острова наче й більше серферів, дуже багато машин по дорозі, а у воді маленькі мурашки плавають на дошках.
Ми поїхали ще більш на південь від Ель Котійо, по дорозі ще довго зустрічали припарковані машини і серфінгістів у воді.
Нам дуже сподобалися форми і текстура фуертевентурівських гір) Щось в них є таке загадкове, гіпнотичне.
Пам’ятник-скелет справжнього кита. На острові Фуертевентуре ми зустрічали кілька таких скелетів, мешканці ведуть боротьбу проти винищення цих великих риб, які водяться недалеко острова.
Тут безмежно красиво!
А далі ми поїхали шукати одне цікаве місце.
Ми поїхали шукати дно річки, яка залишила свій слід ще напевно мільйон років тому. Ми їхали машиною по її широкому руслі, а далі йшли пішки.
Таке дивне відчуття, коли йдеш по широкій стежці, а тебе оточують вертикальні стіни, з формами вимитими водою. Колись тут текла вода з великою силою. А зараз тут ні краплинки. Де-не-де росте якась травинка.
А що найдивніше: всі скали та дно всипані білими мушлями.
В цих краях було ще досить мало людей, тільки кілька слідів від взуття, а тому всі мушлі цілі – нерозтоптані .
Коли йдеш по такому дну і бачиш масштаби річки, то трішки лячно уявляти скільки тон води протікало тут за секунду. І що було б з тобою, якби з-за повороту знову побігла вода )
Але зараз тут пустеля, навколо справді нема нікого. Кілька гнізд птахів і все.
Зараз на Фуртевентурі нема жодного потічка. А можливо це місце було дном океану, адже всюди є мушлі – надзвичайно багато мушель .
Вітер, вода та час погралися з піском і створили лабіринти з неймовірними візерунками!
Річка дуже довга, ми пройшли невеликий шматок, по одній годині туди, а потім назад, бо знову сонце збиралося заходити за горизонт. На картах зображають безліч річок, а насправді всі пересохли.
Ми помітили сліди від квадроциклів. Тут, мабуть, хтось катається або катався вздовж дна ріки – класний маршрут, але шкода псувати таку красу.
Так гарно. Цікаві відчуття ходити по дну ріки, а ще й такої великої. Ми вражені від побаченого!
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
