Вікенд у Вроцлаві: А ви знайдете усіх гномиків?
Нас приємно здивувало це місто, тут ми відчули себе серед іншої, менш знайомої архітектури, а відтак тут виявилося цікавіше, ніж в Кракові і Варшаві (якщо порівнювати Площу Ринок). Та й загалом місто має свою особливість. Тут зовсім поряд один одного можна побачити найжахливіші потвори-будинки – це навіть архітектурою назвати не хочеться, і старі красиві витончені фасади. А найособливішим є те, що це місто магії і казки. Гуляючи по вуличках, потрібно бути обережним, адже внизу під ногами можна натрапити на гнома. Маленькі гномики з’являються нізвідки і раптово. Наче й проходили вже тут і роздивлялися це місце, а в мить зауважуєш гнома, який щось робить.
Площа Ринок є досить великою, посередині готична Ратуша та приєднана до неї ще одна будівля, в якій є пасаж, щоб пройти на інший бік площі.
Будинок Ратуші наче з казки про замок Принцеси.
Крута будівля з велетенськими вікнами, чимось схожа до Універмагу (Театр пива Правда) у Львові.
Тут часто зустірчаються будинки на два вікна, такі худюсінькі та стрункі.
Ось тут ми познайомилися з першим гномиком.
Насправді, їдучи у Вроцлав, ми одним оком щось читали про розкиданих гномиків по всьому місту, але це не зачепило нас так як вийшло в результаті 🙂 Ну гномики, ну й що. А насправді – це затягує знаходити нові скульптурки. Тим паче, вони такі класні і всі різні – відображають професії. Творці навіть створили сайт про гномиків, на якому можна знайти мапу і влаштувати собі квест – віднайти якомога більше гномиків, а їх, на хвилиночку, більше 150 шт і не тільки в центрі на Площі Ринок, а й в дальших районах міста. Мапу ми з собою не взяли, тому зі всєї прогулянки знайшли лише 5-6. Або вони нас)
Це як в дитинстві літати від щастя, коли тримаєш у руках кіндер-сюрприз і з трепетом в душі очікуєш знайти всередині шоколаду іграшку з улюбленої колекції, головне, щоб це була нова, не така як вже є. Так само і у Вроцлаві, прогулюючися вуличками, скверами та площами – наче в шоколаді – шукаєш зачарованими очима нову скульптуру гномика. І ось +1 до колекції.
Гномики-жебраки.
Простір – це свобода. А коли ти вільний, то маєш щасливу душу і спокійний розум. Ти чуєш своє Я і знаєш Що потрібно робити.
Саме на такому лежаку найкраще відпочивається, адже на лавках в сидячій позі не розслабишся. А тут так багато місця і простору довкола. Так дивно і водночас радісно бачити цю сучасну обдуману площу таких масштабів, а навколо настільки огидні будинки – дивуєшся такому поєднанню. Лежачи на лежаку в центрі площі, а ті споруди знаходяться так далеко, що майже не турбують очей, влітку ще й дерева своїм листям прикривають їх. Ось такими моментами Вроцлав вражає, містяни стараються стерти огидність недалекого минулого і привчають людей до кращого малими кроками. Коли ж настане час, як можна буде швидко завалити старе-потворне і збудувати нове-красиве?
Поза Площею Ринок можна побачити різне, в тому числі зовсім негарні житлові будинки. Але трапляються серед них палаци, костели, які гордо стоять і своєю красою дарують радість.
На якісь секундні миті архітектура Вроцлава нагадує інше романтичне французьке місто.
А інколи вулиці Вроцлава притягують до себе поглядом через цілком різні будинки поруч один одного.
Ще +1 до колекції гномів.
Прикраса химерного будинку – кафе на першому поверсі, в якому хочеться проводити час.
Єдина висотка під сучасний стиль у Вроцлаві – Sky Tower. На верху є оглядовий майданчик, можна придбати квитки внизу в офісі. Зважаючи на хмарну погоду, ми не піднімалися. А на перших двох-трьох поверхах є крамниці і безліч закладів харчування, які розкидані по поверхах.
А завітали ми у вишукане DI CAFÉ DELI в стилі 50-тих. Тут панує атмосфера ранку, який наче й не переходить в день. Аромат свіжої випічки та кави, а за вікном рух буденного життя.
Великий спільний стіл з букетом квітів, а зверху елемент, який найбільше зачіпає – ніжна хмарка із світильників. А поряд тендітні столики напроти вікон, знову близько один од одного.
На кожному столику є меню-квадрат, з протилежного боку розфарбоване в дошку для гри, поруч лежать фішки.
Ще один дивовижний об’єкт, який гіпнотизує до себе, це Народний музей. Але не всередині найцікавіше, а ззовні. Старий цегляний фасад вкрився різнобарвним плющем. Той наче поглинув будівлю у свої чари.
Віконця ледь-ледь пробираються крізь рослинність, щоб хоч трохи дати світла своїм приміщенням.
Найцікавіший ракурс. Кут фасаду – наче відображення однієї сторони музею в дзеркалі. Недарма Вроцлав – це місто з деякою магією, її лише зауважувати потрібно.
Народний музей розташований біля головної дороги і моста, по якому кожного дня їздить великий потік машин і глядачів.
А в парку, що навпроти, на мить можна відчути Париж.
А ще натрапили на ветеренарну клініку, яку точно не пропустиш в пошуках) По Вроцлаву можна знайти велетенські графіті не тільки на художні, а й на соціальні тематики.
На вікенд до Польщі – Жешув, Ланцут, Красічин
Топ-місця Балкан, які варто відвідати
5 місяців подорожі по Балканах на автомобілі: як це можливо та цікаві факти
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
