Венеція – це місто, яке варто відвідати кожному! В частині №1 ми розповімо про житло в Венеції, дамо поради де краще орендувати. Про транспорт Венеції – вапорето. Про Ґранд канал, район Сан Марко та гондоли.
Венеція – місто елегантності, естетики, любові до вишуканої краси та життя. Місто, яке надихало, надихає та буде надихати митців, естетів та й усіх, хто лиш раз побачить тендітні та водночас розкішні палаци, які виростають з води вздовж Ґранд каналу.
А історія цього величного міста, що розбудоване на сотні маленьких острівців, починається ще з давніх років, за часів Римської імперії.
Тоді простий народ втікав від лихої долі і люди шукали притулку подалі від війн. І ось на диких островах Адріатики перші поселенці починали своє життя з ловлі риби, що привело до торгівлі. І помаленьку будували своє майбутнє королівство.
Завдяки географії розташування, Венеція була центром морської торгівлі, що приносило великі прибутки і все більше спонукало до власної незалежності. А далі могутність збільшувалася, так, що венеціанці почали завойовувати інші райони і підкорили Адріатичне море повністю собі, назвавши його Венеціанським озером. Так з’явилася Венеціанська Республіка.
Почерк венеціанців спостерігається в колишніх захоплених територіях, наприклад, в словенському місті Піран або ж чорногорському місті Пераст.
Житло у Венеції. Де поселитися
Всім відомо, що Венеція чи не найпопулярніше місто в Європі та й у цілому світі завдяки своїй унікальності та неймовірній красі. Отож, ціни на житло у Венеції також неймовірні. Апартаменти та готелі коштують від 60 євро/ніч. При тому, що за 60 євро можуть запропонувати зовсім НЕ романтичне помешкання. Якщо сюди додати ціну за парковку для авто на площі Риму (piazzale Roma) 25 євро/доба (адже в центрі Венеції жодного транспорту на колесах немає, максимально близько можна припаркувати авто при в’їзді на острів поруч вокзалу Санта Лючія (santa Lucia), то за одну добу у Венеції потрібно заплатити кругленьку суму. Наприклад, Palazzo La Scala.
Втім, Венеція не обмежуються лише островами, адже територія міста розповсюджується також і на материк. Район Местре, де проживає більший відсоток всіх венеціанців. Якщо дивитися на цифри, то приблизно 60 000 живуть на островах, а 200 000 в районах на материковій Італії.
Якщо обрати проживання в Местре, то ціна на апартаменти та готелі впаде вдвічі або й втричі (залежить від того як завчасно забронювати).
Наприклад, ціна цілої вілли, яку ми забронювали через Airbnb, 45 євро/ніч, з безкоштовною парковкою у власному дворі.
Через booking забронювати апартаменти, наприклад, Residenze Venezia Apartments за 50 євро.
Або ж за таку саму ціну як в Венеції, орендувати житло в Местре у крутій віллі Moro Lin за 70 євро.
Якже добиратися в історичну Венецію з материкових районів, в нашому випадку з Местре?
Острови Венеції з’єднані з материком довгим мостом для автомобілів, автобусів, поїздів та метро. Ціна одноразового квитка на громадський транспорт 1,5 євро. Варіантів, де знайти зручну зупинку є вдосталь. До зупинки можна доїхати на своєму авто, припаркуватися там безкоштовно і пересісти на громадський транспорт. За 30 хв., як максимум, вже вийти на площі Риму та до головного пішохідного моста Скальці (Ponte degli Scalzi).
Підсумок щодо вибору, де зупинитися у Венеції.
Якщо рахувати по цифрах: на материку 45 євро/ніч + 0євро за паркінг, проте 6 євро на двох туди-назад на громадський транспорт для доїзду на острови, а також по 10-30 хв. в одну сторону. Разом 51 євро в день.
Якщо зупинитися на островах Венеції: мінімальна ціна звичайного номеру на двох 70 євро/ніч + 25 євро за паркінг далеко від готелю, тобто з валізами ще потрібно добиратися як мінімум за 7,5 євро на морському автобусі – вапарето. Разом 95-103 євро в день.
Vaporetto (вапорето) – водний громадський транспорт Венеції
Так, як Венеція – це сукупність островів і каналів між ними, то єдиний транспорт – це всі можливі водні човни, пароми, гондоли, катери і т.д.
Вважається, що для туристів ціни на водні переправи нереально завищені – так і є!
Щоб доплисти на водній маршрутці з головного вокзалу Санта Лючія до площі Сан Марко, потрібно заплатити 7,5 євро за одноразовий квиток, який діє 75 хв. після валідації.
Резиденти Венеції сплачують всього лиш 1,3 євро за поїздку 🙂
Розклад і деталі на офіційному сайті і Карта маршрутів вапорето по Венеції.
Квиток на паром можна купити одразу біля зупинки в автоматі або ж у кіоску з газетами. Ми радимо купувати за готівку в кіоску з газетами, якщо вам потрібно лише одноразові, але не денні чи тижневі.
Одного разу, заплативши, 15 євро за два квитки в автоматі, машина їх не надрукувала! Отримати кошти назад нам не вдалося, бо компанія (за місяць часу!!!) відписала, що вони перевірили свій автомат і квитки в той день були всі надруковані. Тож, цього перевізника ACTV ми не радимо, бо відповідальності від них не дочекаєтеся( А продавці кіосків купують квитки в цих же автоматах за свої гроші, і потім перепродають за ту саму ціну, проте ви точно їх отримаєте з рук в руки.
Найпопулярніша водна маршрутка (теплохід) – це лінія №2 (Centrocittà), яка проїжджає через весь Ґранд канал. Поїздка від площі Риму до площі Сан Марко займає приблизно 25-30 хв.
В перший день ми так і зробили – поїхали на вапорето на площу Сан Марко на сході сонця. Адже йти пішки в темряві перший раз було б довго. А ми хотіли встигнути пофотографувати площу Сан Марко без натовпів.
Вапорето досить великий, в середині є сидячі місця. Але цікавіше стояти назовні і роздивлятися все навколо не через вікна. Головне – міцно тримати всі речі, щоб ті не впали у воду 🙂
Ґранд Канал або Великий канал Венеції
Це головна дорога Венеції. Довжина Ґранд каналу сягає 3,8 км і з висоти нагадує букву S або змійку. Ширина від 30 до 70 м. А глибина каналу 5 м.
Мабуть, на дні можна знайти дуже багато цікавого! Десь читали, що жителі можуть викидати навіть пральні машинки у воду…
Ґранд Канал найголовніша водна артерія Венеції. Тут постійний рух, плавають також габаритні судна, тому є всього лиш чотири мости через нього.
Міст Скальці (Ponte degli Scalzi) перший міст, який зустрічають всі, хто приїхав на площу Риму чи на вокзал Санта Лючія.
Міст Ріальто (Ponte di Rialto) – найвідоміший, найперший та найстаріший міст Венеції. На ньому розташовані крамниці всередині. Ним користуються найчастіше при переході з району Сан Марко до районів Сан Поло та Дорсадуро.
Міст Академії (Ponte dell’Accademia) – по нашій версії цей міст з найкращим краєвидом на Венецію! Він, насправді, найпопулярніший серед туристів, адже саме звідти всі фотографують з ранку до ночі. Ним зручно користуватися, щоб швидко потрапити з площі Сан Марко до району Дорсодуро.
Міст Конституції (Ponte della Costituzione) – найменш відомий міст, знаходиться на самому початку Ґранд Каналу біля площі Риму.
Колись Ґранд канал виступав базаром, де торговці продавали товари прямо на воді. Стававши багатіями, вони розбудовували собі розкішні палаци, не відходячи від місця )
Площа Святого Марка в Венеції
Якщо ви хочете роздивитися площу Сан Марка без натовпів і продавців, то варто прийти сюди з 6:00 до 8:30 ранку. Тільки в ці години тут зустрінуться поодинокі туристи, які також прийшли зробити світлини без людей. Прогулятися розкішними просторами і все гарненько роздивитися.
Рівно о 9:00 дуже помітно почнеться хаос! нереальні черги в палац Дожів та Собор Святого Марка. Великі групи з екскурсоводами в різних частинах площі.
Площа Святого Марка мабуть найбільш людна зі всіх площ Італії. Тож, краще з 9:00 тікати в інші райони Венеції і там насолоджуватися красивими каналами та вуличками, подалі від всього району Сан Марко )
Бажаючим піднятися на Кампанілу собору Святого Марка (дзвіницю) потрібно дочекатися 9:00 і встати в чергу.
Вартість квитка на дзвіницю – 8 євро. Вхід в дзвіницю через лоджетту – там колись сиділа охорона палацу Дожів, а зараз каса. Розклад тут
На щастя, там працює ліфт, бо висота кампаніли 100 м. На верху по колу є високі вікна, вкриті грубою сіткою, можна просунути руку з фотоапаратом. Біля вікон часті черги, особливо, якщо це китайці! Зробити сотні дублів для селфі і ще сотні вистрілів на краєвиди )
З кампаніли собору Сан Марко відкриваються розкішні краєвиди на всю Венецію. Добре видно площу Святого Марка і базиліку, палац Дожів. А також видніються інші райони Венеції і вже буде уявлення, що собою являє це місто. Вважається, що Венеція маленька – її легко та швидко можна обійти, але, побачивши її з вежі – вже так не здаватиметься.
Собор Святого Марка (Basilica di San Marco)
Справді унікальний неподібний до жодного іншого. Собор Святого Марка ззовні можна роздивлятися дуже довго. Неймовірна кількість деталей, незвичні поєднання, цікаві форми. Багато деталей викрадених і привезених з інших країн, як і самі мощі Святого Марка ) Можливо, саме це зробило собор таким красивим)
Палац дожів (Palazzo Ducale)
В палаці дожів жили головні керуючі колишньої Венеціанської республіки. Це ще одна унікальна та незвична архітектура, яка так пасує Венеції.
Наче, перевернута догори ногами. Адже ніхто ніколи не будував «масивний верх» будівлі на тендітній основі. Проте, венеціанці, будучи торговцями, побачивши на власні очі інші світи, речі, традиції – отримали унікальний і широкий досвід. Мабуть, тому їхнє уявлення про архітектуру було таким чудернацьким. Проте, все це сформувалося у створення дійсно красивих будівель та цілого міста, яким по сьогоднішній день всі захоплюються, отримують натхнення. І більше жоден народ такого подібного не створив.
Щоб потрапити в Палац Дожів, потрібно вистояти довгу чергу і купити квиток за 19 євро з людини.
Міст Зітхань з’єднує палац Дожів і в’язницю. По ньому останній раз в житті проходили засуджені і споглядали Венеціанську лагуну.
В районі площі Святого Марка розташовано безліч крамниць та ресторанів. Звичайно, що ціни на їжу є завищеними і зазвичай буде несмачно. Тому ми зажди переходили в інші райони і там шукали хороші заклади.
Або брали з собою круасани на другий сніданок)
Проте, одного разу все ж випили кави по 3 євро. Тоді ми ще не знали, що будемо пити ще дорожчу каву у Цюріху за 5,5 євро. Хоча і у Відні ціни на каву від 4 євро, зазвичай. В інших районах Венеції ми купували каву по 1,4 євро.
Гондоли та гондольєри в Венеції.
Символом Венеції є гондоли, якими керують красиві засмаглі гондольєри у майці в чорно-білу смужку та капелюхом з червоною стрічкою. Все дуже романтично так красиво.
На практиці – це дорого, не завжди красиво і з великими чергами та заторами на каналах. Гондольєри раз через раз вдягають свій красивий капелюх, можуть інколи зовсім вдягатися не в традиційний одяг. На вузеньких каналах Венеції буває такий великий затор, з десятками гондол, а ще пропливають водні таксі та човни.
Ціна на катання на гондолі 80 євро за 40 хв. Сісти в гондолу можуть максимум 6 людей. Якщо розділити цю суму на 6, то з кожного вийде по трішки. Якщо кататися на гондолі ввечері, то це буде дорожче – 100 євро за 40 хв.
Ціни у всіх гондольєрів мають бути однаковими, адже таку вартість за катання на гондолах затверджено офіційно. Місць-зупинок з гондолами по Венеції дуже багато. Найпопулярніше місце – біля площі Сан Марко.
Коли краще покататися на гондолі?
Якомога раніше, з самого ранку, коли ще не має такого ажіотажу, коли будуть утворюватися затори. Або кататися менш популярними маршрутами. Або просто дивитися збоку на це дійство 🙂
Голуби і голуб’ятники на площі Святого Марка.
Навіть на сьогоднішній день є безліч бажаючих сфотографуватися з голубами! Присісти на коліна, взяти у мігранта крихти і розкрити їх на долоні, а потім насолоджуватися зграєю птахів і всіма наслідками. WTF. На площу приходять по кілька мігрантів і підгодовують голубів. Якщо нема поліції, то пропонують кожному нав’язливо сфотографуватися, а потім не відстануть доки не заплатиш копійчину. Від тих голубів тільки й бруду і шуму.
Блукати вуличками Венеції.
В Венеції немає жодного транспорту – навіть роверів та сегвеїв. Щоб відвідати більшість районів Венеції потрібно все ж таки трішки часу і сил. За один день все побачити не вийде. Тим паче якщо ще поплисти на острови Мурано чи Бурано.
Ми багато блукали вуличками. Від красивих і широких до сірих і вузьких (чорнових, де персонал готелів та ресторанів вантажить речі). Якщо в районі Сан Марко в більшості будинки мають вихід одразу до води, то в районі Дорсодуро чи Кастелло є дуже милі вулички з тротуарами, а вже між ними канали. Саме такі вулички дуже затишні і романтичні.
Нижче, багато фото деталей фасадів і все, що ми зустрічали, гуляючи районом Сан Марко трішки далі від самої площі.
В частині №2 про Венецію ми розповімо про райони Кастелло, Сан Поло, Дорсодуро. Заклади, які варто відвідати, щоб покуштувати смачненьке і де поринути в атмосферу місцевих. Про острови Сан-Джорджо-Маджоре (San Giorgio Maggiore), Мурано (Murano) і Сан Мікеле (San Michele), Бурано (Burano), Маццорбо (Mazzorbo) та Торчелло (Torcello), і острів Лідо (Lido di Venezia).
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
