Траса Трансфагараш та Озеро Балеа. Чому Румунію потрібно додати в список must see країн?
Румунія – мальовнича країна з фантастичними краєвидами та з особливими зеленими відтінками гір влітку. Румунія пишається не тільки старовнинною та цікавою архітектурою, а й особливої краси природою. В цьому ми переконалися на власні очі. Що потрібно відвідати в Румунії обов’язково та нероздумуючи – це високогірна траса Трансфагараш, яка приведе Вас до нейомовірного озера Balea на висоті 2034 м, а потім ще й до моторошного та красивого місця – Греблі Відрару.
Почнемо із траси Трансфагараш (Transfagarasan). Це високогірне шосе, довжиною 160 км, дорога якого перетинає гірський хребет Фагараш. Найвищою точкою якого є висота 2034 м, де знаходиться мальвониче озеро Balea (про нього буде нижче). Траса Трансфагараш є однією з найнебезпечніших та найдивовижнійших трас у світі! І це правда!
Високі румунські Карпати вкриті снігом та могутніми скелями. На своєму шляху дуже часто можна зустріти тунелі, підпірні стіни та навіси від лавин. Тут насправді може бути небезпека від сходження лавин та сильних потоків води. Тож, трасу Трасфагараш відкривають лише з липня по вересень і лише у світлий час. При в’їзді ми бачили табличку: Проїзд дозволено з 8:00 до 20:00 (або 21:00 можливо). У недозволений час дорогу перекривають бетонними плитами. 
Ось такі потоки води течуть з захисних споруд, під якими проїжджають автомобілі. 
На початку траси можна ще заїхати подивитися на велитенський водоспад. Але зверху нам було цікавіше дивитися. На фото внизу, між горами видніється вузенька смужка водоспаду.
Ще тільки був початок, а ми вже зупинялися безліч разів зробити знимки краси навколо. Таких насичених свіжих відтнінків зелені ще мабуть не бачили. Така гармонія та масштаби. А ще маленьке господарство зі свинками, які тут пасуться і хатина для господаря.
Всюди можна побачити і відчути воду. То річка тече, то з гір потічки малі та великі, то водоспади, то джерела, з яких можна набрати цілющу воду.
Щасливі корівки.
Трохи інформації про трасу Транфагараш. Її планували будувати ще в 1967 роках. Тоді були лише плани, адже бюджет країни витрачався на іншу величезну споруду – греблю Вадрару, яку ми теж відвідали по дорозі. Траса мала з’єднати Трансільванію та південну Румунію, які розділяє високий гірський масив. Окрім того, тодішній правитель Чеуческу мав в планах цю трасу як стратегічний об’єкт – швидке просування румунської армії в разі війни. А ще третя причина – це туристичний напрямок для гірськолижного відпочинку та відвідин озера Balea. 
Дорогу будували військові. Тут було все дуже строго та дисципліновано, правила безпеки оголошувалися усім зранку та ввечері. Адже люди йшли на таку роботу в більшості заради високої платні, їх не стримувало те, що це надважка праця, яка може вартувати їм життя. За весь час будівництва робітники підірвали численні скелі та вивезли тонни каміння, проводилися масштабні підривні та будівельні робити. Першочергово побудували дорогу на одну смугу. Згодом ще збудували фунікулери, якими, до речі, можна зараз дістатися озера Baleo тоді, як закриті дороги для автомобілів.
Нам пощастило проїхати цей шлях у липні місяці, якраз коли траса відкрита. 
Після відкриття траси Транфагараш у 1974 році, її ще вдосконалювали кілька років по тому. А потім керівництво Румунії вирішило надати трасі статусу національної дороги і було потрібно переробити її з одної смуги на дві. 
Температура тут щонайменше удвічі холодніша, ніж при в’їзді на трасу. Ми виїжджали з Сібіу з температурою повітря 20 градусів з самого ранку, а з кожним підняттям догори було зменшення на кілька градусів і було досягнуто 10 градусів вище нуля.
Ось траса у всій красі. Це неперевершений витвір природи та рук людини. Тут дозволена максимальна швидкість 50 км/год., оскільки повороти дуже круті.
Небезпечне вабить любителів адреналіну. Тут все ж знаходяться гонщики. Особливо після випуску найпопулярнішої у світі програми Top Gear, в якому Джеремі Кларксон сказав, що Трансфагараш – одна з накрасивіших і дійсно найнебезпечніших доріг.
Сніг тут можна побачити навіть у липні.
Довго можна роглядати цей витвір мистецтва, особливо на фотографії. Вживу – хіба що тепло одягнутим або з вікна авто. Дуже зимно після спекотного міста вийти в горах при 10 градусах.
Безліч мостів через потоки води, водостічні канави з усіх боків. Навесні тут дійсно небезпечно, як тільки починають танути сніги на верхівках гір.
А ще гори притягують хмарки. Вони швидко рухалися, тож сонце до нас виходило і освітлювало красу навколо. Неперевершені враження від траси Трансфагараш. А ще купа всього цікавого попереду. 
Піднявшись по трасі до висоти 2034 м, можна насолодитися мальовничим озером Baleo, глибиною 11 м. Озеро невеличке: 360х240 м. З усіх боків його оточують гори. Яких подекуди й невидно, коли хмарки спускаються до самої води. 
Тут надзвичайно гарно. Дуже добре, що вся інфраструктура ховається позаду за пагорбом. Біля озера є всього лиш два готелі. Є парковки та сувенірні базарчики з національними продуктами та різними речима. 
Таке яскраво-зелене оточення та холод дуже освіжають.
Спустився туман до самого низу під кінець, крім того ще промінчики сонця пробивалися також. Тут стрімко змінюється погода. Фантастичне місце.
Так як озеро знаходиться на вершині гори Фагараш, то спускатися знову ж потрібно по серпантину. Одразу за озером потрібно проїхати найдовшим тунелем, довжиною 880 м. Це ще вища точка, висотою 2042 м. Цей тунель проходить наскрізь гірського масиву Фарангаш. Щоб його збудувати було витрачено 20 т вибухівки. І саме цей тунель з’єднює дві частини Румунії.
А далі не менш красиві пейзажі, кришталево чиста вода, яку ми собі набрали у пляшки.
Від’їхавши на 50 км від озера Balea, і водночас проїхавши весь периметр велетенського озера Відрару, площею 870 гектарів та обсягом 500 м3 води. Ми доїхали до ще однієї масштабної роботи румунів – греблі Відрару. Побачивши на мапі скільки води в озері – стає лячно, як гребля може все витримати.
Греблю Відрару збудували у 1965 році там, де починається ріка Арджеш. Висота греблі 166 м, а товщина 25 м, довжина 305 м. За допомогою цієї греблі штучно утворене озеро Відрару має довжину 28 км. На глибині 104 м розташована електростанція та підземні тунелі. 
Насправді моторошно стояти на цій греблі: з одного боку прірва, а з іншого – тонни води. Цю греблю будували без грошових обмежень та використовували найкращі технології. Тож, до сьогодні не робили жодних змін чи ремонтів, адже гарантія при будівництві давалася на 60 років. Цим об’єктом пишалися всі вищі посадовці Румунії, особливо перед іншими країнами. Навіть зараз тут дух захоплює.
Кажуть, що тут навіть джампінг влаштовують, але ми не бачили. 
Дамба Відрару є однією з найбільших у Європі та й у цілому світі. Цікаво було тут побувати і рекомендуємо всім, хто буде в Румунії!
А внизу, не зовсім далеко від дамби, розташовані села. Уявіть, як ця гребля одного дня не витримає всю масу води.. Але цього не має статися. Ця дамба витримує навіть землетрус у 8 балів.
Сумно лише те, що на глибині 150 м зникли два селища, людей з яких переселили при будівництві цього рукотворного озера. А також змінився ландшафт гірського хребта.
Це незабутні враження та захоплення від могутності природи та людини. Вся відстань долається дуже легко, адже враження переповнюють і хочеться зупинятися дуже часто, щоб сфотографувати всі красоти на шляху. Словами всю мальовничість не передати – сюди варто приїхати і відчути та побачити все самому. Тільки варто пам’ятати, в який період року та час дня дозволений рух. Інакше будуть очікувти бетонні плити посеред дороги. Румунія нас вразила не тільки своєю природою, а й старовинними містечками неабиякої краси та любов’ю народу до всіх визначних пам’яток, які так добре зуміли вберегти.
Топ-місця Балкан, які варто відвідати
5 місяців подорожі по Балканах на автомобілі: як це можливо та цікаві факти
З любов’ю, RH.
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
