Дивовижна Кoторська затока в Чорногорії. Найголовнішим містом Которської затоки звісно є Котор – стара частина якого, облаштована високими мурами та оточена з двох боків водою, а позаду з’єднана з підніжжям гори Ловцен також мурами, по яких можна піднятися до церкви та бастіону, які збудовані на вершині гори.
Місто має близько 10-ти церков і 12 площ. Тут також присутній венеціанський стиль і вже звичні нам дахи з рудої черепиці.
Щороку сюди припливають біля 300 лайнерів. Тож в середині міста є безліч ресторанів, кав’ярень та сувенірних крамничок. Але також невеличких офісів та музична школа, ще бачили Посольство Республіки Хорватії. І тут знаходиться офіс по оформленню білого картону для туристів.
Загалом мури мають довжину 4,5 км. Щоб піднятися на гору потрібно подолати більше 1400 сходинок. Вхід платний – 3 євро/особа. Але з висоти 260 м відкриваються чудові краєвиди на Которську затоку та саме місто Котор. Перед тим ми піднімалися серпантинами машиною на висоту 2600 м, щоб насолодитися заходом сонця над которською затокою і це було безкоштовно. Але звідти містечко Котор настільки мініатюрне, що варто піднятися на ці мури, щоб розгледіти Котор ближче.
Ще можна піднятися на балкон цієї церкви за 2,5 євро. Але висота надто маленька. Шкода що на вежу пускають.
Стара частина Котору відділена від моря гловною дорогою міста.
Зате по обидва інші боки має великі і глибокі рови. В одному протікає річка з гори, а в іншому – води Которської затоки.
В Которі теж живуть коти, їх тут безліч. Ліниво собі полежують на сонечку і чекають поки їх нагодують.
Блукаючи вузенькими вуличками, можна знайти сходи, які начебто ведуть в стіну, але дойшовши до кінця, знайдеться поворот ще на вищі сходи – і так можна дійти до верхніх будиночків. Звідти відкриваються своєрідні краєвиди на дахи з черепиць на фоні гір. Такого з верхніх мур побачити не вийде, оскільки там вже більша висота над містом.
Которська затока – це красиве та унікальне в Балканському краю місце. В підніжжях гір розкинулися маленькі містечка, в деяких місцях видніються ферми з мушлями та рибою. Автомобільна дорога веде по всьому периметру затоки близько до узбережжя, тож можна насолоджуватися краєвидами. Ми поїхали дорогою досліджувати ці простори.
Которська затока в Чорногорії дійсно неймовірна! Хтось ще називає її Чорногорським фьордом.
Паром з міста Lepetane. Ціна 4,5 євро/авто. За 15 хв. можна дібратися іншої строни затоки і зекономити купу часу в дорозі – це для місцевих. Для тих хто тут вперше варто самому проїхати шлях, щаб насолодитися красою місцевості.
Тіват ми не фотографували – для нас там нецікаво виявилося, загалом та частина затоки не приголомшує так як місцевість, що близька до Котору. Але в кінці нашого маршруту, біля Njegoseva, знайшли гарне місце, тож не пошкодували що поїхали досліджувати ту частину.
А це наше містечко з милозвучною назвою Муо (Muo). Для нас тут найкрасивіше, оскільки відкривається краєвид на Котор, а головна вуличка виглядає ось так як на фото внизу.
В Муо набагато тихше і спокійніше аніж в Которі, де ганяють машини і купа туристів.
Дорога тут вузенька, часто потрібно призупинятися і пропускати машину навпроти, на поворотах стоїть захист, але на більшості ділянок на початку міста Муо одразу в море можна скочити, як цей щасливчик (фото в Інстаграмі)
Ми оселилися в будиночку на другому поверсі, що справа. Тут пощастило з великою парковкою, а не місцем попри край дороги, як деякі будинки мають… А в будинку зліва живуть самі господарі.
Одного ранку прокинулися і побачили вперше такого велетня – ціле курортне містечко на 3000 осіб. Ми читали, що бувають навколосвітні круїзи, що тривають 100 днів. Ціна такої мандрівки приблизно 15 000 дол. ( у вартість входить проживання та харчування).
Спокій, штиль, загадковий туман і схід сонця з-за гір. До речі, сонячний день розпочинається, наприклад у квітні, о 6:04, але в Муо перші промінчики потрапляють аж о 8:00 ранку – гори заступають багато світла, з заходом сонця схожа ситуація.
А тепер просто насолодіться передвечірніми краєвидами на Которську затоку в період повного штилю. Для нас це була рідкість, бо переважно завжди був вітер – слабенький чи сильний, що спричиняв хвилі.
Старе місто Котор з мурами, які з відображенням у воді нагадють гітару.
Наша машинка самотньо спала на березі під шум хвильок.
Іншого дня ми поїхали дивитися на Каторську затоку з висоти 2600 м.
Чорногорія – Країна Чорних Гір – цікаво чому чорних, адже кольори тут різні: є скалисті сірих відтінків, є зелені з рослинністю, а взимку оранжево-коричневі, коли дерева скидають листя…. Їх тут справді багато і вони величні. Адріатичне море, яке занурилося між горами створило Которську затоку з неперевершеними краєвидами. Тут поєднюється два в одному – можна вічно дивитися на гори та воду. Незабутні враження від цієї краси з високої точки залишаться на довго.
Щоб споглядати такі краєвиди Которської затоки потрібно подолати немало (близько 20-ти поворотів) серпантинів та висоту у 2600 м (вище української Говерли – і сюди можна доїхати на авто). А ще не боятися вузьких доріг і водіїв, котрі їздять тут кожного дня і вже звикли, тому й ганяють і можуть дратуватися якщо перед ними їхати повільно 🙂
Ми завжди шукаємо можливості поїздити по гірських дорогах та перевалах. Звідти відкриваються захопливі картини.
Видно всю Которську затоку та Адріатичне море на горизонті.
З висотою знижується температура повітря на 5-10 градусів.
Дорога досить хороша та є бетонний захист по краях дороги.
Ця дорога веде до Національного парку Ловцен та до міста Цетине. А від Цетине можна доїхати до столиці Подгориці. Ми по ній далі не поїхали, бо мали за мету лише поспостерігати захід сонця на Которською затокою.
Дивна печера вздовж дороги. Від неї досить моторошно, така велика темна дірка, у верхівці якої здається літали голуби..
Дйсно, Чорногорії є чим пишатися! Краєвиди неймовірні! І саме звідси добре видно захід сонця, адже внизу темнота наступає швидше через високі гори.
На зворотньому шляху якраз у містах починає мерехкотіти світло, а небо ще трошки віддає оранжевих відтінків, що також досить красиво.
Для нас в Чорногорії Которська затока є найцікавішим місцем, а саме сторона від містечка Муо до Перасту. Починається від нижнього лівого кута і простягається по праву сторону.
З любов’ю, RH.
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
