Вікенд в Бухаресті: варто чи ні?
Бухарест колись називали Маленьким Парижем (Micul Paris). Адже тут були численні витончені споруди в такому ж стилі. У 1920 році встановлена своя румунська Тріумфальна арка. Вузенькі вулички, пасажі, розкішні будинки та вілли. Навіть річка є, яка вузенькою смужкою перетинає столицю. Чому ж Бухарест називали колись Маленьким Парижем, а зараз ця назва не відповідає дійсності? А все тому, що Румунією 42 роки правив диктатор, який вигадував свої нові проекти щодо вигляду міста і знищив численні історичні пам’ятки архітектури задля побудови нових помпезних.
На сьогоднійшній день вціліли лиш деякі історичні будівлі. Зберігся невеличкий старий центр Бухареста. В ньому ми і прогулялися. Загалом Бухарест пережив дві війни, тривалу комуністичну забудову та землетруси. Тож, не важко уявити, який маленький відсоток красивого зберігся.
В пішохідному старому центрі є кілька вуличок. На перших поверхах усіх будиночків відкрили заклади харчування чи інші комерційні послуги. 
Навіть є ось такий сучасний фасад, в якому розташувався відомий бренд H&M. Це головна пішохідна вуличка Strada Lipscani.
По всьому Бухаресту можна бачити старі будівлі в дуже плачевному стані. Однак саме тут, в старому центрі, мабуть 95% всіх будівель вже відновлені станом на 2015 рік.
В старому центрі не має визначних пам’яток аж таких, щоб оплачувати вхід та йти на екскурсію. Тут можна просто прогулюватися вуличками та роздивлятися фасади старих будинків і вдивлятися в цікаві деталі. 
А ще тут настільки багато ресторанів, що всі вони наввипередки стараються чимкраще прикрасити свою терасу, аби привабити відвідувачів. 
Знайти найцікавішу терасу в старому центрі – це також можна внести до пункту, що подивитися в Бухаресті. 
На головній пішохідній вуличці є цікавий будинок, в якому з початку 2015 року відкрили бібліотеку на три поверхи. На останньому є кав’ярня, де можна покавувати та почитати свіжокуплену книжечку.
Окрім старого центру, по місту можна знайти ще кілька історичних будівель, які не стали на дорозі до будівництва на їх місці чогось величного у стилі Чеуческу.
Отже, Чеуческу. Хто не чув – це був диктаротор з манією величі. Він планував перебудувати місто в стилі велитенських будівель в еклектичному стилі. Для цього не було шкода перетворювати в пилюку історичні будівлі, яким по 100 років. Ось, наприклад, друга по величині будівля у світі! (після Пентагону в США). Цей гігант збудували на трупах десятків тисяч старих будинків 18-19 ст.
Палац Чеуческу (хоча румуни соромляться цієї назви) або Будівля Парламенту, будувався у 1983-1989 році. По іронії долі, Чеуческу так і не вселився туди зі своєю дружиною, вони навіть не встигли офіційно відкрити цей палац.
Уявіть собі будівлю висотою 12 поверхів (висотою 86 м), а ще уявіть 8 поверхів під землею (94 м !!!). Додайте довжину будівлі 270 м з шириною 240 м. Тепер Ви знаєте площу цього гіганта, який добре проглядається з Космосу. Тут ще також є безліч таємних довгих тунелей. Цю масштабну розкіш та інші будівлі Чеуческу будував в ті часи, як весь румунський народ виживав у бідності. Забагато він хотів, народ збунтувався і навіть його приплічники пішли проти нього. 42 роки цей диктатор висмоктував усі соки з народу, а одного дня (вечір католицького Різдва) його з дружиною засудили до смертної кари та розстріляли. 
9
Навпроти палацу збудували довжелезний проспект Унірі (bulevardul Unirii) з фонтанами на всю довжину, в кінці якого ще широченний фонтан Fountain lui Bucur.
Ми завітали до Бухаресту на початку липня. Температура в день сягала до 40 градусів. Дихати було нічим, тож першого дня ми виїхавши з помешкання о 9 год. швиденько повернулися додому об 11 год. Вирішили їхати дивтися центр іншого дня з самого ранку 6-7 год. Тоді вже нас зустріли порожні від автівок вулиці і м’яке сонце. Ось ця вся площа перед палацом була для нас порожня, а з робочими годинами тут все зайнято автівками.
Ми лише трішки наблизилися до палацу, а всередину не йшли. По-перше, було ще все зачинено з такого рання. А по-друге, знаємо ми як виглядають комуністичні інтер’єри. Для бажаючих зайти всередину вхід коштуватиме 8-10 дол., а ще додатково така ж ціна за фотокамеру. Індивідуально блукати 1001 кімнатою туди не пускають , потрібно чекати поки назбирається група і екскурсовод поведе кількома кімнатами та буде розповідати “цікаві” історії.
Далі ми пішли по довгому проспекту з фонтанами до іншого великого фонтану.
Ось цей гігант знаходиться на площі Унірі, по периметру якого проїжджа частина. Тож, щоб підійти ближче потрібно перебігати дорогу без пішохідного переходу.
Чеуческу бажав побудувати зовсім інший Бухарест. Не всі його плани здійснилися, зараз по місту можна натрапити на недобудовані великі будівлі. Виглядає сумно і жахливо. Особливо на фоні зморшкуватих сталінок.
Якщо поставити собі за мету знайти і побачити красу Бухаресту, то, звичайно, в цьому місті вийде побачити численні красиві та затишні куточки, історичні будівлі, які добре збереглися, цікаві фотогенічні вулички – все те, що нагадує Маленький Париж. Ми, на жаль, такого мало зустріли.
Від палацу Парламенту ми проїхали 5 км по корках, щоб побачити Тріумфальну арку Румунії, але, на жаль, вона знаходиться на реконструкції і повністю схована під риштуванням. Хоча в районі цієї визначної пам’ятки є досить милі озеленені вулички, на яких можна побачити красиві вілли та інші будівлі. Але під час прогулянки, а не з машини, як ми. 
З деяких ракурсів Бухарест – гарне європейське місто.
Але в більшості ми побачили його таким як на фото нижче. Суцільні високі забудови, здебільшого обшарпані. Але трапляються цілі будинки з новими фасадами (утеплення фасаду роблять суцільно на весь будинок і фарбують в один колір), що досить приємно на око. 
Здебільшого вулиці сірі та розбиті, транспорт теж бажає кращого стану, люди… а які можуть бути люди, живучи в сірому бетоні у 40-ка градусну спеку. Частина головного фонтану не працює, а те що всередині замість води не прибирали вже дуже давно. Загалом Бухарест – місто, яке варто відвідати згодом, там ще багато роботи, щоб зробити його затишним для всіх. Сподобалася організація громадського транспорту з необхідними мапами до кожного виду, зручним сайтом, системою оплати. Але сам транспорт, особливо трамваї – сумні. 
Тут ми відвідали круту кав’ярню в шопінг центрі неподалік нашого помешкання, що залишило нам приємні спогади про Бухарест. Столиця столицею, а інший регіон – Трансільванія нас покорила, неймовірної краса, про яку багато хто ще не знає.
З любов’ю, RH.
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
