Арт-музей від природи та найкрутіший мірадор Фуертевентури
Кожного дня острів Фуертевентура нас закохував в себе все дужче. Тут на острові є, мабуть, єдиний мірадор, який спеціально облаштований для туристів та має кав’ярню і музей на території. Знаходиться біля найстарішого і найгарнішого міста Бетанкурія. Мірадор Де Морро Велоса.
Ми, як завжди, хотіли завітати на мірадор на сході сонця. Але в перший приїзд нас чекали: шлагбаум, вихідний день та сильний туман ) Мірадор знаходиться на вершині гори, а єдина дорога до нього закривається шлагбаумом.
Нам не проблема пройтися пішки попри шлагбаум, але був такий сильний туман, що нічого не було видно. Тільки хмари, які швиденько перелітали з гори до долини, а потім знову підіймалися на гору, наче втікали від когось. Все настільки чарівно і так близько до тебе, що відчуття, наче хмари дійсно живі.
Ми аніскілечки не пошкодували що натрапили на такий туман з хмар, бо він розважав нас своєю грою.
Туманний ранок пройшов. А ми поїхали далі в сторону Бетанкурії. По дорозі зустріли маленьке водосховище болотяного кольору, яке ледь видніється між горами. Проте наявність густої зелені біля нього дає зрозуміти, що там є вода.
Містечко Бетанкурія ми першого разу пропустили і поїхали далі до іншого, з цікавою назвою в українському звучанні – Ахуй ) Буква «j» в іспанській звучить як наша «х». Ось і виходить Ajuy. Дорога з Бетанкурії в Ахуй проходить через гори і тут ми знову опинилися в серпантинах, про які так хотіли забути після островів Ла Гомера та Ла Пальма. Хоча на Фуертевентурі вони слабенькі.
Фуертевентурівські гори такі незвичні і дещо еротичні ) На деяких фото можна розгледіти частини тіла ) І поверхня така, наче м’яка.
Ось і Ахуй 🙂 Маленьке рибацьке селище, поруч якого знаходиться неймовірна краса.
Всього лиш кілька будиночків і ресторанів. Але всі приїжджають сюди, щоб погуляти по скалах на краю острова. Спуститися в велетенські печери та подивитися на витвори краси природи.
Перший витвір мистецтва природи – це кучерики з піску. Наче велика пісочниця, в якій погралися вітер та час. Неймовірно гарно!
А звідти споглядаєш мінімалістичні пейзажі.
Круто і вражаюче. І цей пісок досі стоїть, не піддається постійним хвилям і не падає в прірву.
Ще одна скала, наче хоче з’їсти першого хто на неї сяде)
Наступне місце ще більш вражаюче.
Спускаєшся нижче на оглядовий майданчик і споглядаєш як тонни води переливаються з однієї природної ємності в іншу. На це можна справді дивитися вічно. Велетенські хвилі, аж відчувається вся їхня важкість, впадають за огородження з каменів по всій довжині, зайва вода витікає через дірки, а далі знову починається те саме.
Відчувається масштаб, глибина та могутність води.
З цього найнижчого оглядового майданчика видно різні шари порід скали, по якій ходиш.
Тут вражаюче і гіпнотично.
Ми тут довго були. А потім пішли до наступної ще вражаючої експозиції цього відкритого музею природи.
Велетенські печери! Велика паща Землі!
Гігантські камені лежать біля входу, трохи лячно спускатися вниз.
Всередині печера йде далеко в глибину. Але туристи зробили з темного закутку туалет(( Хіба так важко повернутися назад в Ахуй, де є вбиральні на пляжі і парковці.
Як у фільмі ! Тут багато печер. З першої можна пролізти через дірку в сусідню, теж велетенську. А решті всі мають єдиний вхід з води.
Так виглядає стежка по цьому безкоштовному природному музею.
По ній можна дійти на інший край . Навколо вже не буде нічого, в бік центру острова пустеля, якщо ще йти вперед – скали вздовж океану з прірвою внизу. Тільки маленьке містечко Ахуй лишається позаду, як і всі дороги для машин.
А ми поїхали далі. Зупинилися на парковці, щоб перекусити. А тут ворона у вікно стукає. Просить поїсти.
Ну а ми що? – поділилися. Проте збоку є табличка з проханням не годувати тих нечемних птахів і білок.
Ой, ті ворони. Хижаки, великі птахи! А їдять, як малятка, з вилочки. Варений рис їдять усі – кого тільки ми не пригощали 🙂
Острів Фуертевентура нереально крутий. Ось це фото гарно відображає його сутність.
На цьому острові, кажуть, більше кіз, ніж самих людей. Так як ці тварини виживають в важких умовах, таких як без води та зелені, то тут і стали в нагоді. А тому на острові багато сироварень.
Є такі гриби-поганки. Якщо натиснути на їхні шапочки, то лишаються вм’ятини. Ось і тут на острові хтось пом’яв гори.
А ще на Фуертевентурі є цілі ферми, де вирощують алое. Роблять косметику та продають. Теж пощастило мешканцям, що ця рослина комфортно себе чує в місцевий умовах.
Красиво виглядають поля з алое.
Мірадор Де Морро Велоса знаходиться по центру острова і ми там часто проїжджали. Другий раз ми приїхали в робочі години, вже було повно туристів, але всі здебільшого сиділи не терасі біля входу в будівлю з виглядом на паркінг, навіть в середині з панорамними вікнами було менше людей !?
Найкрутіше місце – це біля панорамних вікон або такого квадратного. Навіть не надворі, де є відкритий майданчик з виглядом. Тут наче жива картина в квадратній рамі на стіні, де повільно пролітають хмари.
Ну це ж круто! Береш собі Баракітос – чергову святкову дозу цукру для нас ) Сидиш за акуратним столиком і попиваєш кавусю та милуєшся красою.
Як же тут красиво! А що приємно, це те, що на Фуертевентурі все безкоштовно. Цей мірадор не виняток. Це хочеться підкреслити після відвідання наступного острова Лансароте, де все платне і обмежене в доступі – але про це в наступних статтях. А зараз просто насолода від краси за такими крутими великими вікнами. Просто не виходить передати словами який тут кайф!
Ох, ці пом’яті лагідні гори. Найкрасивіші гори, навіть попри те, що нема густих ялинок чи інших дерев. Ці просто нереальні.
Хочеться обійняти ці гори!
А більшість туристів тусується з боку парковки 🙂
Містечко Бетанкурія, що знаходиться дуже близько від мірадору. В центрі одні ресторани та сувенірні крамниці, а ще тут продають косметику з алое.
Це місто одне з найзеленіших, дуже багато пальм!
А далі ми знову поїхали вздовж гір, по серпантинах в місце, де видно пляж Кофете, яке ми показували тут. А зараз просто придивіться на вершечок гори над водосховищем. Ось чому багато фуертевентурівських гір є еротичними 🙂
Найвища точка Фуертевентури має десь 800 м. Але гори дуже широкі і виглядають об’ємними.
Гори Фуертевентури – ви прекрасні!
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
