Заворожливий ліс на острові Ла Гомера, в якому хочеться заблукати
На острові Ла Гомера знаходиться унікальний ліс, який є родзинкою острова і цим додає собі різноманітності і винятковості на фоні інших островів. Після Тенеріфе і Гран Канарії, котрі ми дослідили напередодні, цей острів відчутно різниться своєю зеленістю і свіжістю, та має багато причин, щоб туди приїхати. Якщо швидко описати острів Ла Гомера, то можна написати так: дуже зелений, вологий, туманний, завжди в капелюшку з хмар, рельєфний, з постійними серпантинами. Ліс Гараханой має площу 40 км2 і з рослинністю, яка ще 2 мільйони років тому покривала всю Європу, а зараз лишилася тільки на кількох островах. Вічно зелені, покриті мохом дерева, котрі досягають висоти в 20-40 м. Нас особисто важко вразити, якщо мова йде про ліс, але цей дуже фотогенічний)
Тут на скалах ростуть зелені квіти. Це дуже гарно виглядає, особливо якщо скала заввишки 10-20 м, а по ній розкидані квітки різного діаметру, які виділяються зеленими крапками на сіро-багряному камінні.
Першим ділом ми відвідали інформаційний центр Національного парку Гарахонай (Centro de Visitantes «Juego de Bolas»). Тим паче він знаходиться поруч найкрутішого мірадору острова Ла Гомера – Mirador de Abrante. В центрі є музей, який нам досить цікаво було розглядати і дізнатися про формування нашої Землі, розкол тектонічних плит і як виросли Канарські острови). А далі нам підказали точки, в яких буде цікаво пофотографувати, бо ми розповіли свої побажання – щоб гарно і з коротким маршрутом. Острів Ла Гомера зазвичай обирають люди, котрі люблять пішохідні маршрути, які тут можуть мати довжину 12 км – це якщо по парку, а по острову, то цілих 30 км в одну сторону. Для себе ми обрали маршрути по 1-1,5 км. Нижче показано назву маршруту, складність, тривалість, протяжність і вид рослинності в тому проміжку. Ми оглянули кілька точок, які і покажемо внизу.
Хоча навіть сам проїзд по головній дорозі, що пролягає через весь хребет Національного парку Гарахонай, дає багато вражень. Коли їдеш серед густого зеленого і мохастого лісу, коли над дорогою dbcbnm арка з гілок, коли туман такий густий, що відчуваєш себе на зйомках у кіно. До речі, парк знаходиться по центру острова на висоті 750-1400 м. Тут найвища точка цілого острова. Десь унизу світить сонце, а тут, в лісі, гуляє густий туман, вологість 100%. Цікаво.
Дерева по 20-40 м з закрученими гілками. Хмари досить швидко рухаються і тому навіть при дуже густих все ж можна зустріти сонце.
Це справді фотогенічний ліс. А головне, що до нього легко дібратися на машині. І не треба блукати довго, щоб натрапити на таку красу.
На початку маршруту №11 кожного дня, під час нашого перебування на острові, чергував півень) До ближчого села дуже далеко, з самого ранку і під вечір його вже нема, тільки в період приїзду гостей) Підходить півник до машин і натякає, щоб його нагодували.
А ми завжди ділимся, якщо маємо їжу) Кого ми тільки не годували на Канарських островах!
Одного дня ми майже зловили класний туман, але він швидко рухався до низу. Якби трішки раніше прийхали на ту точку, то мали б таємничі кадри.
Дорога через парк пролягає не тільки через густі ліси, а й має великі оглядові майданчики на гори і весь острів. Якщо не має низьких хмар, то можна багато що роздивитися.
Ла Гомера вражає своєю рельєфністю. Гострі гори і впадини – з цього і складається острів. З вулкану Тейде добре видно цю рельєфність.
Скала Roque de Agando на початку парку Гараханой.
Хмари дуже швидко переливаються між горами і впадинами. Так свіжо і живо.
Найпопулярніша точка всього парку Гараханой – це Laguna Grande- маршрут №3. Шлях найкоротший, велика інфраструктура, парковка. Все для туристичного автобуса і людей, які приїхали на острів на один день і мають побачити все швидко. А ще в ресторані посидіти більшість часу 🙂
Тут гарно, але якось все цивілізовано і треба постаратися потрапити коли групи з автобусів поїдуть чи підуть в ресторан. А ще тут паркан всюди.
Маршрут №3 займає 20 хв і є круговим, і нецікавим якщо чесно.
В нас бувають дні коли ми з якихось причин не маємо з собою їжі, ось і цього разу ми були дуже голодні і зайшли в той єдиний ресторан, який був повен туристів. Тут ми вперше спробували славнозвісного Гомерона. Гомерон – це місцевий, тільки гомерівський напій – лікер з пальмового меду, градусів 20%. Нам такий заміцний. Тому більше не ласували ним. Тільки тут на острові добувають мед із пальми своїм спеціальним методом і придумали напій з цим інгредієнтом.
Далі ми поїхали в значно крутіший ліс, де не зупиняються автобуси. Маршрут №12. Волого і мокро. Гілки заплутані і кочергаві, старі і лякаючі.
Недовго йдучи, натрапляєш на оглядовий маданчик – досить високо над прірвою.
На острів Ла Гомера обов’язково потрібно взяти з собою куртку, бо в лісі може бути зимно і мокро.
Це єдиний Канарський острів, перевагою якого є великий зелений ліс. Хоча острів Ла Пальма називають найзеленішим, на нашу думку найзеленішим є Ла Гомера. Тут це значно замітніше. Цікаво досліджувати. Зовсім інше середовище, порівняно з іншими островами, що не такі зелені. Адже тут останнє виверження вулкану було мільйони років тому.
З любов’ю, RH.
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
Нам буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. А ще ми ведемо онлайн-журнал наших подорожей в Інстаграм, Вам має сподобатися!
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті найпершими? Тоді підписуйтеся на блог і будемо тримати з Вами зв’язок!
